"Що можна попові, дякові -зась" - так говорить народна мудрість, кожному своє і уявляти не треба, адже наша душа живе вічно, а тіло - тлінне. Щодо старості, то я іншої думки, і чому б це Господь нас так поголовно карав?... Дякую за коментар!
НУ МОЖЕ ВОНА Й ЗАСТАЛАСЯ ОДНА, АЛЕ Ж БУЛИ У НЕЇ В ЖИТТІ І НШІ РАДОЩІ? А ЯК НЕ БКЛИ, ТО ОБОВ"ЯЗКОВО БУДУТЬ. іНОДІ, ТОЙ, ОДН-ЄДИНИЙ МОЖЕ ТРАПИТИСЬ НА ЇЇ ШЛЯХУ І В ОСТАННІ РОКИ ЇХНЬОГО ЖИТТЯ, ТА ЇХ МОЖНА ПРОЖИТИ РАЗОМ КРАЩЕ, ЯК ЦІЛУ МОЛОДІСТЬ. НАСНАГИ, ПАНІ КАТЕРИНО!
Дуже шкода, що ,інколи, рішення батьків впливає на долю своїх дітей ,ну, скажімо не зовсім позитивно. А це ж доля...все життя могло би піти по іншому.Гарний вірш
Чуттєво, пані Катю, зі щемом і жалем за роками, яких не повернути, за втраченим... Таке життя, не завжди все складається так, як ми того хочемо.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
