Легкий мокрий сніг змиває сліди, ми впевнені в собі - натомість, сніжинки невпевнено просять води, втручаючись в нашу свідомість... Пекучий мороз дістає каяття, з глибин наших душ - безсвідомо "Фальшива зима" в пріорі життя. Так холодно - варто до дому... Абсурдний годинник зупинить свій час, він змушує все ж хвилюватись. І тільки ідея об"єднує нас, в деталі не варто вдаватись... І знов вічний ритм пропагує життя я впевнена в собі - натомість Невпевнені нотки мого майбуття Втручаються тихо в свідомість...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1162 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
