Годинник

Крупинками сплива невпинно час.
Усе, що повз,напевно не для нас.
Лиш простір наш, світанок і приплив,
Зимовий спокій. Весняний розлив
Підживить водами пустельні дні.
Бузок всміхнеться травнем у вікні.
Та в т"інях ночі,як незмінний рок
З годинника все сиплеться пісок.
Дитячим сміхом літо промайне.
Осінній сплін за плечі обійме.
Тяжкий вже якір. Зняти б каламут
Потужним вітром, що не знає пут.

Та вже занадто пізно.. І вітрильник
На мілині. Замовк його годинник.