Коли зробив ти щось не так, Душа болить, неначе гине, Це все недобрий буде знак, Нехай в безодню воно згине. Коли на серці є тягар, Молитва завжди нам поможе, Погасить враз увесь цей жар, І позабути допоможе. І порятуэ нас вона, З дороги часто ми звертаєм, І огортає нас туга, Й ненависть про яку не знаєм. І тяжче в мить чомусь стає, І чорна думка поглинає, Неначе все це не моє, Все стороною хай минає. Добротою, хай в душі, Молитва щира зігріває, А думи чорні і лихі, Назавжди серце покидають. А гнів й ненависть не будуть, Всю доброту й любов гнобити, А повну чашу, хай налють Яка завжди добром зігріта.
|