Влада абсурду або міняти потрібно народ

До церкви колись у неділю

Чиновник на сповідь прийшов,

Жалівся, що зовсім не вміють

Його цінувати любов:

«Просили зростання зарплати

Підвищив собі в кілька раз,

Просили бандитів саджати

Шукають таких серед Вас.

Ми маємо вже результати –

Сидить чоловік за розбій

Не зміг він коня вгамувати,

Що «лексус» подряпав новий.

(Слизька панувала відлига

Тоді я на зустріч спішив

В мій бампер візком той заїхав

Аж сам покотився у рів).

Бажають якісь демократи

Знекровити владу мою.

Мене? У відставку? Послати?

Я сам кого-хочеш пошлю!

Не може ніхто зрозуміти –

У мене багато турбот

Дорослі, насправді як діти

Міняти потрібно народ!»