Паразитуюче кубло По всіх усюдах поповзло, Приносячи з собою зло… Не обійшло і нас воно. Чатує скрізь без перешкод На мій знедолений народ. У кабінетах на постах, В законах, просто у словах… По всій Країні проросло Оте паршиве, люте зло. Його не збудешся ніяк, Який не був би ти мастак, Бо хитро так себе веде, Немов для всіх – добро святе. Брехати злидневі - мастак, А нарід вірить, бо бідак… Куди ж подітися йому І пожалітися… кому?... Надія тільки в нас – одна І Богом сповниться вона, Бо скільки може Бог Святий Терпіти світ страшний, гнилий?… Все зло Землі геєна жде… Усе, до крихти, забере, Щоб вільно дихалось Добру, На довгий вік, в Нову Добу.
Чудово сказали,Катрусю! Вірш насвітлює сьогодення і подає надію на краще майбутнє! Нажаль, покищо, ще не можу оцінювати. Вірш заслуговує на високу оцінку!!!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
