Ми сіли в потяг приміський і у дорогу Хтось у світи, хтось здобувати перемогу. Я ж просто так, щоб не сидіти дома І ця причина є таки вагома Ось мій сусід із плеєром в кишені З наушників на весь вагон звучать пісні шалені Й лиш він один бажає відірватись Мабуть щоби ні з ким не розмовляти А ось навпроти симпатична пані Із виразом обличчя, що навколо всі погані Із королівським гонором в вікно відвела очі Хоча от там транслюють види ночі В яких ввижається лиш смуток і туга Простіше за вікном не видно ні фіга На зустріч потяг як промчить хоч п’ять хвилин Для неї стрічка ця у рейтингу під номером один Та раптом у вагон зайшли цигани Їм не потрібні бублики, а тільки мани А жіночка стара мабуть не розуміє Хай вдавиться тим бубликом, якщо грошей жаліє. А за циганами вже традиційно контролери У видиранні гріш вони тут піонери Хоча вже сонце зазирає з-за вікон Панує у вагоні колективний сон А потім тітка із набридливим експресом Вагонний сон ураз замінить стресом Бо Пугачова розвелась, а Орбокайте Що не чикали ви такого? Привикайте Як добре, що до Львова три години у дорозі Кінцева станція тотожна перемозі Що укріпила дух і додала нам гарту Бо послуги Укрзалізниці змахують на жарти.
|