| життя прожить - не поле перейти Воно тяжке,а мусимо терпіти Із гідністю життєвий хрест нести З людьми у злагоді і в мирі жити А якщо треба то і простити Летять роки,летять немов на крилах, Не знаєш скільки ще тобі дано Життя летить на піднятих вітрилах І крутить пам'ять нам німе кіно. Дитинство,юність і як фініш-старість Всі ці етапи нам дано прожить, Немов багато, а насправді- мало Тож треба кожним днем нам дорожить. Життя одне,другого вже не буде Тож пам'ятай завжди й живи як слід, Якби про це не забували люди У нас би не було ні зла,ні бід. Та прикро нам дивитися буває Як деякі так нехтують життям НА ліво і на право розкидають На алкоголь,наркотиків дурман. Забувши свою честь,що ти - людина Найрозумніша з всіх істот на цій землі, Що лиш для тебе ця погожа днина, Що лиш для тебе так спвають солов'ї. Чому ж ти розкидаєш найдорожче? Свій найцінніший скарб ти віддаєш Не робиш з цього висновків,а отже Не так як треба життя своє живеш! Бо не живеш,а тільки прозябаєш Подобу геть утративши людську Нічого вже навкруг не помічаєш Не хочеш бачити красу миирську. Не треба жити так, прошу, не треба! Проснись й навколо себе подивись Побачиш всю красу і ясність неба І заново на світ цей народись! Живи й радій і буде все прекрасно, БО дійсно варто в цьому світі жить Живи і знай,що лиш для тебе сонце ясне Багато років буде ще світить!
| 
та
у Вас 
0
