ТИ НАСНИВСЯ МЕНІ ДОРОСЛИМ

Ти наснився мені дорослим,

Мій синочку блакитноокий,

Ніби й далі живу тобою,

Хоч ти в Бога 17 років.

Не гойдала твою колиску –

Колихали тебе Ангели.

Колисанок я не складала,

Бо не виникла ця потреба.

Брат твій виріс,чомусь, без тебе –

Не судилось вам бути разом

Та в житті він мені підтримка

Ніби це два  сини відразу.

Вишиванку твою, напевно,

Ткали хмари в високім небі

Синьо-жовті вплітали нитки

Біль й журба, що в моєму серці..

Говорити з тобою хочу

Розірвати оту мовчанку,

Хоч далеко ти і не чуєш

Та  кричатиму я й до ранку.

Та благатиму не за себе –

Україні попрошу миру,

Попроси, синку, ти у Бога

Захистити твою родину.

Тих зустрів уже ти, мій сину,

Що з Майдану пішли Герої

Їх,  як рідних, прийми у Бога,

Щоб стояти нам в охороні.

Зупини, якщо можеш, ката

Що вже топче твою Вкраїну –

Не дарма в вишиванці снишся,

Між колоссям і небом синім.

Хоч давно ти не тут, а з Богом

Та душа  ж твоя – українця

Знаю ти не даси топтати

Свою землю отим чужинцям.

Якби був ти сьогодні з нами

То також був би там з народом

Та сьогодні з Небес й для брата,

Став небесним, мабуть, заслоном.

Тож тепер я тебе благаю,

Бо молитись не маю сил вже

У Всевишнього кращу  долю,

Щоб сини України жили!

(Пам’яті синочка Степана, котрому сьогодні 24.03.14повинно було б виповнитися 17років)