ВІРШ " ДИТИНСТВО"
Кудись пішло замріяне дитинство
стежиною з зеленим споришем
і покотилося немов намисто
туди ніколи вже ми не прийдем.
О,як же весело в дитинстві жити!
О,як же радісно у нім жилось!
Нам посміхалися чарівні квіти
З яких вінки нам залюбки плелось
І ось закінчилось і відлетіло
В далеку юність нас понесли роки
І вже, покинувши гніздо несміло
В дорогу дальню проводжали батьки.
А в тій дорозі і любов й розлука,
І радість,і незміряна печаль,
Розчарування і сердечна мука
Все буде з нами крокувати вдаль.
та все ж не раз згадаємо дитинство
стежину із зеленим споришем.
Калиноньку в кораловім намисті
Цю пору в пам'яті ми збережем!
Додав: freedom (05.04.2014)
| Автор: © ГАЛИНА НЕСМАШНА
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1612 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА