Мої слова – то твій театр Мої дії – то твоє єство. Твій голос- то співання мантр, Твої мрії – не розкуплене питво. Пустотно з’їдена мораль Об’єднувала різні номери Твої очі – блакитна пектораль, Твоє небо – високі коміри. Твоя хода – то мОя втеча, Твої сни – повернення моЄ. Чуття – як пустотлива малеча Живиться тобою і тебе п’є. Печаль твоя – мої страждання, Любов твоя – то мОє каяття. Напевно, то і є кохання, Коли самому нема вже вороття.
взагалі - чудово просто варто розуміти, що основою кохання є самопожертва та розчинення в людині
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
