"«Ще не вмерла …» співати училась," Гріють душу і водночас крають серце такі задушевні слова. Скільки століть наша ненька Україна вмирає, а ми все ще продовжуємо вчитися, як якісь неуки...все без толку...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
Дні похмурі з дощем і вітрами,
Наче нехотя, зелень рясна
Пробивається… Зрідка снігами
Ще лякає холодна зима:
Не награлася – не веселилась,
Перелякана вщент, зачаїлась
За будинками та на дахах,
На вогонь і на танці дивилась,
«Ще не вмерла …» співати училась,
За майбутнє, за хлопців молилась,
За майданців на білих снігах…
Цього року сумує весна –
Не проходять, не гояться рани…
В щирій шані і тузі вона
Вкрила квітами землю Майдану,
Як вкривала снігами зима…