Лупцює дощ мої примерклі вікна,
А громовиця ,мов з гармати б`є,
Звивається змія, небесна відьма,
І шкалить зуби- всі стежки заллє!
Так темно в хаті. Тільки часом блисне.
Та це не сонце, що несе тепло.
Цей блиск ,як пострах, мов батіг той трісне,
І знову темно, так як і було...
Так хочу вирватись, шугнути в небо,
Десь поза хмари де дощу нема,
Знайду там спокій. Все ,що мені треба ,
Блакиті, трошки... Зникне хай пітьма!
| 
у Вас 
0
