Жовті троянди. В росі пелюстки.
Квіти чарівні. Колючі гілки.
Вітер розносить п"янкий аромат.
Спогади линуть у юності сад.
Спало на думку далеке село.
Перше кохання мене там знайшло.
Щире, солодке. Як квіти, п"янке.
Долі дарунок - кохання таке.
Тихі розмови і ночі без сну,
Погляд твій ніжний, дівочу весну,
Наші прогулянки біля ріки
Я пам"ятатиму довгі роки.
Квітнуть троянди у мене в саду.
Я милуватися ними іду.
Душу бентежить, п"янить аромат.
Жаль, не повернеться юність назад.
Скинули любі троянди свій цвіт.
Шкода мені молодих моїх літ.
Жовті троянди. Щасливі літа.
Душу самотню печаль огорта.
Дякую всім за коменти. Дійсно, юність це найпрекрасніша пора в житті людини.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
