Шукаю забуття у літній ночі,
У хвилях неба...
В зоряних вітрів
Благаю помочі...
Мовчать високі зодчі -
Мабуть, так високо моїх не чутно слів.
А тут безмір'я фальші та облуди!
А тут безмежжя підступу і зла!
О, хто такі ці тіні вперті?
Хто ці люди,
Котрі випалюють усю мене до тла?!
І хто Боги ці - безголосі пави?
На хвилях неба темні катери...
Шукаю забуття...
Вгорі, на переправі,
Мовчать, як завжди, зодчі, зорі і вітри... (10.06.14)
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.