Все, що визріло, скосить Час із наших полів. Рання осінь термосить Колос пройдених днів. Хоч зерна небагато Впало в жменю мою, - В ньому біль і утрата, І далеке «люблю». Ви простіть мені, люди, Може, жив я не так. Віддавав я повсюди Тим, хто просить п’ятак. За сухар в голоднечу Я не зрадив братам. У жару й холоднечу Дорожив все ж ім’ям. Мені всюди світила Наших предків зоря. В ній і віра, і сила, Й сивочола жура. Отака моя доля, Хай простить побратим, Що вмираю я від болю, Та лишаюсь живим. Хай простить мені мати, Що не лізу бочком. Що іду вайлуватим По життю юнаком. Що й сьогодні я вірю В те, що зміниться світ. І не буде в нас міри- Болів пройдених літ.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання