Коли прийде вечір, і літнюю тишу
Порушить, мов вітер росу, гармоніст,
Я смутку ні краплі в душі не залишу,
Скінчиться зажури великодній піст.
І будуть зірки хай, як Місяць той вповні,
Великі та ясні, щоб ніч стала днем,
Щоб звуки гармошки палкі й красномовні
Палали до ранку жагучим вогнем.
Піду я до танцю, у коло там стану,
І горем об землю, як шапкою - хрясь!
Турботи забуду, у танцях розтану,
Щоб юності хвиля у душу влилась.
Коли ж ніч змарніє, прийде гожий ранок,
Утопить гармошку в блакитній імлі,
Я звуки-корали складу всі у жбанок,
Щоб, знай, не згубились в життєвій ріллі.
Бо схочу колись я іще танцювати,
Гармошку ж не завжди вернеш з небуття,
А інколи сміття з душі позмітати
Потрібно, бо стане тим сміттям життя.
Піду я до танцю, у коло там стану.
І горем об землю, мов шапкою - хрясь!
І, мовби начальник, душі дам догану,
Що в юність раніше вона не вплелась.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання