Палюче сонце, парнота, Після дощу земля прогріта, Сидить бабуся край села Війною й голодом підбита... Одна-однісінька в селі, Хатина мохом вся покрита, Й курличуть поряд журавлі, Дарують сум несамовито... Шепочуть спраглії вуста Чи молитви, чи, може, пісню, Колись співала і вона Про вкриту білим цвітом вишню. Тепер не чує спів синиць, Від сліз ослабли сірі очі, Торкається її зіниць Один лиш сум і темні ночі...
Дякую за увагу до віршів! Для мене важлива думка і коментарі.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")