І знов зима: холодна і неждана З немилим поглядом очей, Самотністю розтоптаних ночей, Як неминуча у житті забава. Сміється тихим божевіллям вітру, Нестримано посвистує услід, Заметами заносить долі слід І стелить листом вічного барвінку... Така вже доля у моєї долі... Ворона солов'я коханням не стривоже, Хто щастя мав на нього не вороже.
Та після таких днів прикрих, зимових, неминуче: прийде весна, прийде і дуже скоро зазеленіє нива золота прийде весна, прийде обовязково у наші душі, розум і серця
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
загрузка...
ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
