Незвична осінь золотила листя...
Незвична осінь золотила листя,
Плела тумани біля сонних рік,
А він сидів в кутку свого обійстя,
І сон торкнувсь утомлених повік.
І спогади сплітались в дивну казку,
Навіяну осіннім вітерцем.
"Ну ось і ти, моя гірка поразко!"-
Подумав він і вчув у серці щем.
Життя минуло у тяжкім двобою
Добра і зла... Та хто в нім переміг?
"Як боляче прощатися з тобою!
Пробач, що так тебе і не вберіг..."
Додав: Miracle_24 (21.10.2014)
| Автор: © Анна Волкова
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1131 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя