Радянське дитинство!

Ще хваляться- ото було дитинство!

Жили ,немов у пазусі вождя!

Свою Світлану, доказом блазництва,

На показ дітям! От любов яка!

І вірили! Немає поза краєм,

Більш ширшої “страни” ні піль, ні вод,

А щастя більшого і не було, це знаєм!

Живем в раю, “єдінствений” народ!

І я щаслива! Шість в одній кімнаті!

Два ліжка є! Всі решта “у покіт” !

Раненько йду, до школи прославляти,

Вождя народу! Бурчить пустий живіт!

Я дівчина радянська! Безіменна!

Минулого у мене не було!

Все почалося, як життя буденне,

По всіх закутинках мене несло!

Отак жили! В сім`ї сиділи тихо.

Боялися, щоб Павлик не проснувсь!

Тоді і нас не оминуло б лихо,

Сибір запахла б ! Батько ж не вернувсь!