Життям рушить пульсація сердець,
Скеровують емоції й кохання,
З небес пильнує Зоряний Отець…
Що здійснює підвладних сподівання.
Байдуже царював би у горі,
Між святців, що вилизують палати,
Якби не спородились бунтарі,
Що трощать словом золочені грати.
Їх хід думок не влазить у формат –
Язичники шанують світ довкола,
Оспівують буття, не за дукат,
З пера злинає істина лиш гола.
Пегас крилатий їхній то Перун.
Молитва – пломенисто-ніжна ліра,
Якої мелодійний шепіт струн
Впліта в сучасність золото ампіра.
Життям рушить пульсація сердець…
Та, прорікав колись премудрий горець:
«Якщо у вічність глянув – ти вже мрець.
Якщо до навпаки – то ВІРШОТВОРЕЦЬ!!!»
Язичники шанують світ довкола, але ж і жертви дарують Перуну. Клекоче дух бунтарства! Але чому невіршотворець мрець?
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
