Яка велич безмежна захована в слові,
В нім і сила, і ніжність, і твердість й любов,
Все тремтить перед ним, бо закладка в основі,
Яку вклав у людину Господь для всіх мов!
І з`явилося сонце в темряві, як СЛОВО,
Воно буйно росло при творінні епох,
Немов збіжжя в полях колосилась віднова,
Красувалась земля! Її дав дла нас Бог.
Тільки жий і твори! Неси мудрість в простори,
Розсівай скрізь любов , хай росте і цвіте ,
То чому ж ти ,людино, вдягаєш окови ,
І вбиваєш у зародку все ,що святе!
Слово дане тобі ,щоб розносити правду,
Не топить у болоті проклять і брехні,
Уживання його, не дає тобі владу
Стати зрадним мечем у розпалі війни!
Тільки Каїн, що в Авеля вила встромивши,
Не зважав, що він брат, так багатства хотів!
Не сказавши ні слова, забрав не діливши,
Не проливши сльозини, нахабно убив!
І гриміли слова, виринали повсюди!
Де твій Каїне брат? Той брехав, що не знав.
І від Слова втікав. Скрізь цуралися люди,
Не приймала земля! Дідько в пеклі чекав!
І те Слово святе, що його породило,
Обернеться мечем, полетить голова.
Правда завжди жива, розпростаються крила
Своїм помахом знищить брехливі слова!
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Перед всім що було, зріло матері слово,
І творило дива ,навіть взимку був цвіт,
І не згине ніколи, бо сила любови !
Розчиняє пітьму, і поширює світ!
Бережімо слова, не пускаймо на вітер.
У обдуманім слові всі наші діла.
Говорім нашим дітям й лишім в заповіті,
Ту любов до землі ,що матуся дала!
|