Я знову тут, посеред мрій казкових ,
Наснаг куток, без горя й зайвих сліз,
Моє гніздечко , радостей ранкових,
Реальності моєї , імпровіз!
Дзюрчить струмок, складає нову пісню,
Не чута ще симфонія бренить,
Куйовдить вітер знов косу розкішну,
А на плечі промінчик шепотить.
Про щастя те ,що в серці оселилось,
Тут сміх і радість! Жменями бери!
Я молода! Роки сюди не вкрались,
Бо ж казка не міняє береги!
Ой, не будіть! Нехай ще тут побуду,
У розкоші моїх чарівних снів ,
Тут відпочину. В мріях нема блуду!
Черпну тут сили для буденних днів!
|