Поезія! Життя моїх емоцій,
У барвах розмаїття перебіг,
І щастя тут, і біль на кожнім кроці,
Кровиця з ніг! Захований поріг!
Та я іду! В руках немов спасіння ,
Папір і вже надломане перо,
Кладу сюди душевні сподівання,
Тут плачу і радію заодно!
Найкращий друг! Не зрадить не покине !
Слова пливуть, в`яжу все у вінок.
Поезіє, з тобою не загину,
Немов вулкан, змиваєш біль думок!
|