Всяк над ясеном голим сміявся
Всяк над ясеном голим сміявся,
Бо за ніч той все листя згубив,
Мов, з морозом боротись боявся,
Тож його перший холод побив.
Ох, над ясеном всі реготали,
Та ніхто не поглянув до ніг,
Де він в листі раптово опалім
Від морозу троянду беріг.
Додав: miknech (17.04.2015)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1217 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.