Вже третій день до мене прилітає
Маленька пташка , б`ється у вікно,
Чому, пощо, сама себе питаю,
Хоче грудьми розбить прозоре шкло.
Подумала, містерія природи,
Чиясь душа до мене в гості йде,
Стопроцентово із мойого роду,
Із потойбіччя вісточку несе.
Посипала зерняток для спожитку,
Бо пізня цього року в нас весна,
Поїла, заспівала ,дала вістку,
Що “там” у мене любляча рідня.
Повірила. Любов`ю тут витала,
Відчула всіх, а маму зокрема,
Вона голубкою до мене прилітала,
Тепер я впевнена, що це була вона.
|