Відчай.
Відчай.
Невже життя дорога вже скінчилась
І чаша гніву Божого і кари
На голову мою з небес пролилась,
Й молитви всі і сподівання мої марні?
Невже не винесу я муки світу,
І не здолаю вкотре слабкість духу
І розпачу в душі моїй розтерзаній
Гріхами , що на роду моїм написані?
Невже уже вся висохла до краплі
Надія на повернення й спасіння?
А відчай точить душу, наче шашіль,
І лише віри жевріє жарина.
Вона ще гріє й живить світлом душу
І тілу грішному ще сили додає.
Нехай же збудеться все те, що мусить
І Бог пошле нам милосердіє Своє.
07.06.2015р.
Додав: oles (07.06.2015)
| Автор: © Олесь Розхристана Душа
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1148 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА