Вт, 19.11.2024, 16:50
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Осиплються роки на душу, як попіл

Осиплються роки на душу, як попіл,
Зітліє кохання, розвіється дим,
І вже не злітатиме серце, як сокіл,
І більше не буду вже я молодим.
 
Сріблястії роси осядуть на скроні,
Похилять турботи мій стан до землі,
Надії і мрії припинять погоню
До слави в запальнім юнацькім сідлі.
 
Літа споловіють, як колос із жита,
І мудрий в очах засивіє туман,
На плечах провисне тісна колись свита,
Піде в генерали бунтар-отаман.
 
Засяде у штабі, на карту погляне,
Усе розпланує від а і до я,
Не схибить, та радісно серцю не стане,
Бо в мудрості молодість згине моя.
 
Ой, брате-отамане, стань на стремено,
І вітер допоки не вичах в думках,
Підстав тому вітру міцні ще рамена,
Несися з ним шляхом, як є ще той шлях.
 
Що мчить нас до слави, в надіях сповитий,
Дарує коханням, як медом бджола,
Як є ще той шлях наш, копитами битий,
То старість ще душу в полон не взяла.
 
Ех, мудрість, звичайно, хороша є справа,
Всебічне знання – мрій, напевно, вінець,
Та юність не вічна, тікає, шалава,
І томиться кінь, і в шляхів є кінець.
 
Життя нам чіпляє погони на плечі,
Отаман плюс досвід – і вже генерал,
Ох, скинути б к бісу погони на вечір,
І збігати в край той, де юнь дає бал.
 
Та сиплються роки на душу, як попіл,
І мудрий в зіницях клубочить туман,
В сідло хочеш скочити, наче той сокіл,
А падаєш лантухом, екс-отаман.
 
Сріблястії роси сідають на скроні,
Пірнув би в кохання стривожений дим,
Та давлять погони, стриножені коні,
Повторно не був ще ніхто молодим.
 
 

Додав: miknech (04.07.2015) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1086 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0
1 ЛІРИК • 00:35, 05.07.2015 [Лінк на твір]
Добрий вірш! А я все ж прошу автора презентувати тут свою прозу. Нехай невеликі епізоди, кавалки творів, новелки. Модератор, думаю, не проти. Хай народ відкриває Нечитайла - прозаїка. Бо його сільська проза яскрава, легка, мудра і талановита. Не всіх порівнюють із Люко Дашвар, Бєлімовою, Лисом, Мельничуком. А це вже певна планка для автора і читачів.
avatar
0
4 miknech • 17:48, 07.07.2015 [Лінк на твір]
Дякую, пане Лірик, за Ваші слова. Я сюди не викладаю прозу, бо цей сайт більш поетичний. Тож завеликі об'єми прозового тексту тут будуть навряд чи доречні. А подавати малими шматками уривки великого твору теж навряд чи завжди доцільно. Хоча, можливо, дещо з невеличких творів, а в мене є вдосталь і таких, може, й варто викласти, ще подумаю. А втім, поціновувачам прози так же само лекго зайти й на прозові лутературні сайти, як і на цей. Ще раз дякую за увагу до моєї персони, як автора.
avatar
0
2 Таля • 00:54, 05.07.2015 [Лінк на твір]
Гарний, зворушливий вірш.  ... А молодість не вернеться, не  вернеться вона!  hands 55555
avatar
0
5 miknech • 17:50, 07.07.2015 [Лінк на твір]
Дякую, пані Наталю. За молодістю ми завжди жалкували й будемо жалкувати, що ж поробиш, як то наші найкращі дні на землі. На жаль, були.
avatar
0
3 Asedo1949 • 18:11, 05.07.2015 [Лінк на твір]
Дуже гарно, розсудливо і мудро! На жаль "Повторно не був ще ніхто молодим." 55555
avatar
0
6 miknech • 17:51, 07.07.2015 [Лінк на твір]
Щира Вам вдячність, пані Катерино, за увагу й розуміння.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz