Ніч темряву бере до своїх рук Лякливо зорі десь тікають Ми в світі живемо посеред мук Ще й голову добру стинають . Живу найменшим я серед мурах Лиш так збагну високість неба Якщо в трудах іти забувши страх Нові уроки вчити треба . Де серед творчості душі любов утворимо життя ми знов .
Ніч темряву бере до своїх рук Лякливо зорі десь тікають Ми в світі живемо посеред мук Ще й голову добру стинають . Здається - апокаліпсис сучасного ... Але хто звертає увагу ?!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
