Самітник – мармур – … Тверді переконання Міцна опора На думки Які народженні В тремтінні часу Десь на межі Руйнівності слідів ; Чомусь цей світ Самотнім Наростає в тінь Аж небо часто Розорене дощами У сльозах Знаходить відчай І мовчить , І потім день сухий Нам завертає ніжно в сни Щоб темна ніч День огортала Міцністю У холодах зими .
Мабуть ніхто .. А може діло у вірші. Зміст глибокий, можна трактувати по-різному... Вимушена самотність як твердиня зазисту від ослаблого сухого, темного, холодного світу... Але читається і сприймається важко. Можливо краще спробувати класичну римовану форму для таких думок?
Я думаю справа не у вірші ( чи таких віршах ) ,а у душі , ви читали поетів так званої ньюйоркської групи , а це відомі поети , та інших поетів ... Головне це завжди зміст ! А зміст тут є !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
