Ще з малку подумав де долі шукати,
Чи то дома-по далі от світу
Ще з малку не думав,що буду блукати,
Не здобувши тоді навіть вищу освіту.
Ще з малку дивився на небо,на зорі
Та й крила маленькі,мені бог чомусь дав
Зрозумів тільки вчора,чужий я у долі,
Та й подяки не буде,що так вірно кохав.
Хай сонце і зорі зійдуть в оцю мить,
Ще з малку в дитинстві хотілось літати
А нині в них хочу своє горе втопить,
Чому так буває,я хочу спитати.
А сивина то вийнула,чи сон той наснився,
Бо наймит я в долі,а човен пливе
Роки пропливають,та чомусь я втомився,
Та як залишити країну й тебе.
Боротись я буду сьогодні,щоднини,
За край український,за нас,за свободу,
Бо що є дорожче,тепер для людини
Не зрадить країні,й сімейному роду.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас