Усе, як завше – щось утрачене, щось лічене Помежи доль – розхитані мости. І гріє досі ще каштановими свічами Ота весна, що вміла доцвісти. Вино солодке, білий хліб і святість паперті, Правічний сум доріг-кардіограм, Де світ змілілий у цитриновому заході Свої казки нашіптує богам.
Дякую! Малося на увазі природу...Бог сонця, Бог землі і т.д.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
