НЕ СПИТЬСЯ ЗНОВУ

Підкралася, пришкандибала старість,

Вже сніг летить, біліє голова ,

Та ще ота супутниця, та слабість

Вселилася, встановлює права .

Минають дні , летять в безодню ночі ,

Немов сновида міряю сліди,

Не спиться знову, десь цвікрун цвіркоче .

Оце так друг! Ну що для мене ти!

Твоє цвірчання, не дає спокою,

Хіба ж мене ти можеш зрозуміть?

Я хочу тиші, йди собі з покою!

Закрию очі , ніч журбу приспить!

То де ж той сон? Зійшов зухвалий місяць,

Всміхається, освічує вікно,

Шепоче щось таємне, щоб потішить,

А спати не дозволить всеодно!

Краде думки, а пісню колискову

Собі забрав ,приспівує зіркам ,

Колише їх, , а я  цю ніч чудову

Віддам своїм засмученим віршам.