А життя – воно летить,
Не зупиниш ні на мить,
А зупиниш – то скінчилося життя,
Бо ніколи час не спить,
Щосекунди лине мить,
До якої вже не буде вороття.
Ми ж бо ловимо ту мить,
Тільки як її зловить,
Щоб потримати з хвилину у руках,
Як ніколи час не спить,
Щосекунди лине мить,
І зникає у безмежжі і віках.
Життя то мить, цей час летить, та все тут маяття. То від невіри нам болить, а є друге життя. Духовне, читсте і святе воно чекає нас. А зараз нам дана ця мить, щоб усвідомить час. ЖИТТЯ вічне, це маємо усвідомити, щоб жити в спокої і мирі. Дякую за чудові рядки!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
+
Розумно сказано.
