Перший сніг, перший сніг,
Так невинно під ноги лягає,
Всі доріжки в снігу,
Я садочком іду,
Де- не -де жовтий лист виглядає!
Tихий сум, тихий сум,
Навіть чую, дерева зітхають,
Люлі, спати, засніть,
Не потрібно тужить,
Відпочиньте, бо ж весни вертають!
Білий цвіт, весни квіт,
Неминуче знов землю пригорне,
Усміхнеться пора,
Бо так завжди бува,
Що картини в природі повторні.
День і ніч, день і ніч,
Все минуле у душу складає,
І ці перші сніги,
Колись радість несли,
А тепер чомусь туга лягає!
|