Згасає день, неначе свічка,
Летить десь час у небуття,
Життя тече, як бистра річка,
Без вороття, без вороття.
У когось доля – мед солодкий,
У когось – ніби той полин.
Хтось, як билина, одинокий,
У когось є донька і син.
А хтось уперто йде до правди,
Хтось потопає весь во лжі,
А хтось несе в долонях зраду,
Немов нагострені ножі.
У когось доля – тепле літо,
У когось – осінь і сльота,
Але радіймо, бо на світі
Ще є любов і доброта.
|