НД ДИВІТЬСЯ НА МЕНЕ СПІДЛОБА

Не дивіться на мене спідлоба,

Не рахуйте мої “рівчаки”,

Просто знайте, ,що старість- хвороба,

Вона з`їла літа молоді.

Проминули часи колискові,

І злиняла дівоча краса,

Сповільнився вже крок на зимовий,

І покрилася снігом коса.

Не дивіться на мене спідлоба,

Цей фасад прикриває життя,

Що бурлить у душі й не жалоба-

Чую серця щасливе биття!

Я живу, a це значить ще мрію,

І помимо усіх оцих змін,

Я сторінки гортаю, радію,

Хай не змовкне в душі передзвін!