Святим хабарникам
**
Невже так хочеться служити людям?
Така жага безсила і п’янка
Даремно їх штовхати в груди
Їм до вподоби доля горбунка
Вони обранці мов від Бога:
Покласти сили задля всіх –
Безвинні сирітки-небоги
Чужий замолюють що гріх
Пусте і слава, і достаток
Серця стражденні – мозолі
І попелюшками із латок
Глядять їх очі голубі. 100216
Додав: май (04.02.2016)
| Автор: © віталій
Розміщено на сторінці : Життя... , Май
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2331 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА