Коментувати також можна з та

Пн, 20.05.2024, 20:52
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1024]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2670]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1478]
Вірші про рідний край [807]
Вірші про мову [218]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [107]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [997]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [110]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [411]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [333]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1219]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [295]
Щастя - ... [598]
Жінка - ... [261]
Життя... [4427]
Філософам [1297]
Громадянину [868]
Метафізика [156]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Падають грози у розкрил зела

Падають грози у розкрил зела,
Літеплом мчать над розмаєм,
Тихо летять журавлі від села,
Котре із карти щезає.
 
Якось миттєво, мов постріл лункий,
Вичахло, наче багаття,
В церкві забутій самотній святий
Давнім піклується щастям.
 
Йдемо в провалля розбитих брамин
Над перелогами віку,
Житель останній, старенький, один,
Сперся на хвіртку-каліку.
 
Вицвілі очі пасуть на ріллі
Власність панів-потурмаків,
Відьми, і ті десь втекли на мітлі,
Бродять селом лиш собаки.
 
Виють, їм тужиться теж за селом,
Все ж при подвір’ї - не в полі,
Грози гримлять над зчорнілим зелом,
Громом розкришують долі.
 
Злива лине і промиє кістки,
Вже й не кістки, мінерали,
Гнуть на вербі горобці матюки,
Пустка, напевно, дістала.
 

Додав: miknech (26.02.2016) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1182 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
avatar
0
1 Asedo1949 • 11:13, 26.02.2016 [Лінк на твір]
Взяти чого від отих забіяк?...
З вітром гуляють на волі...
Звідки їм знати, що влада ніяк
Селам не дасть благ доволі... Правда життя у Ваших словах. 55555
avatar
0
2 укран • 19:39, 26.02.2016 [Лінк на твір]
Образно, глибоко, поетично..
avatar
0
3 miknech • 00:45, 27.02.2016 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
4 oles • 00:56, 27.02.2016 [Лінк на твір]
Сумна картина покинутих та вимираючих сіл. Не можна цього зрозуміти ні серцем ні розумом.Така благодатна земля і народ з діда-прадіда хлібороб стали тепер нікому непотрібні.Нинішнім можновладцям жадібність до  грошей розум відібрала.Україна без села немає майбутнього...Дякую Вам за твір, щемно зачепило.
yes Tip-Hat
avatar
0
5 nasvictor • 09:59, 27.02.2016 [Лінк на твір]
болюче - правдиво. що зробиш. ще один перевал випробувань для нашого народу...
avatar
0
6 Лілія • 16:52, 27.02.2016 [Лінк на твір]
Актуальні і щемні рядки.

Вперто дають перевагу міським,
Білим рукам, що не сіяли хліба.
avatar
0
7 miknech • 22:23, 28.02.2016 [Лінк на твір]
Дяуцю за співзвучність думкам.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Asedo1949: Щиро  дякую  за  добрі  слова  і  побажання! Перемога  прийде  неодмінно  і  все  буде  добре.

Asedo1949: Пане  Іване,  час  і  нині  то  повзе, то  біжить,  то  летить,  як  і  ця  бувальщина,  яка  вже  давно  вилетіла  за  межі  Чумацького  Шляху, бо  як  не  дивно,  час  має  властивість   змінюватись

Asedo1949: Дуже  важкі  рядки. Серце  огортає  туга  за  таких  ось  героїв. А  скільки  їх  вже  лежить  в  нашій   змученій  горем,  але  нескореній  землі,  та  водночас   велика  гордість  розпирає   груди 

leskiv: Дякую за вірш, надзвичайно боляче читати, але це - війна. Я ніколи не думала, що в Росії виросло таке жорстоке покоління нелюдей. Та й наші ровесники там задурені рашистською пропагандою настільки, що


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz