ЦВІРКУНИ

Цвірчить цвіркун без перестанку,

Тріщить у голові,

Чи то у хаті ,чи на ґанку,

Вони кругом живі!

Ось так, цвіркне один в куточку

І десь візьметься сто,

Несеться галас ,лізуть бочку,

Ta … котиться в ніщо!

Нема ніде від них спокою,

Бездільний писк, луна,

Їм все не так, зовуть до бою,

Ця зграя голосна!

Самі продовжують пищати,

Вони ж господарі !

Вилазять з дір ,як темно в хаті,

Як ще нема зорі.

От попищать, на Бога плюнуть,

У них свої боги,

Ті допечерні ,що з темряви,

Виносять пироги.

В них “справжній” Бог у шараварах!

Дарує борщ хлопам!

Махає шаблею в канавах,

Для постраху жидам!

Ой цвіркуни і цвіркунихи,

Кому від вас добро?

Від вас лишень розруха, лихо,

Та Бог поборе зло!

І буде спокій в нашій хаті,

Один Всевишній Бог,

Він знищить тих хто йде на брата,

-Це Божий епілог!