Кричить душа і рветься серце,
Цей шлях, все ж маю я пройти,
І туга наче кішка жметься,
Мій таточку, мене прости!
Нічим не можу я зарадить,
Твоя природа йде в розпад,
Душа і тіло вже не ладять,
І це вже не життя - це Ад!
В тім відчуваю я безсилість.
І чим тобі допомогти?...
Надіюся на Божу милість,
О, Господи, мене прости!
Прости мої гріхи і батька.
Нас, Милостивий, не карай.
Попереджай, лиш для порядку,
А серця бідного не край.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.