Кричить душа і рветься серце,
Цей шлях, все ж маю я пройти,
І туга наче кішка жметься,
Мій таточку, мене прости!
Нічим не можу я зарадить,
Твоя природа йде в розпад,
Душа і тіло вже не ладять,
І це вже не життя - це Ад!
В тім відчуваю я безсилість.
І чим тобі допомогти?...
Надіюся на Божу милість,
О, Господи, мене прости!
Прости мої гріхи і батька.
Нас, Милостивий, не карай.
Попереджай, лиш для порядку,
А серця бідного не край.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
