[size=14]Вони ще йшли, чи лиш пересувались? чи гордо в них піднЯта голова, вони боролись і під меч схилялись, й до ворогів горнулися крила. Чи воїни вони, чи перехожі, замучені й побиті цим життям, попід вікном у кожного по ружі, німа печатка, слід від їх буття...
Котрі були, такими і лишились, їх час не вчив, уроків їм не дав. Вони й собі то вірить не навчились, куди ж їм керувать своїм життям?
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас