Людина
Привіт, нескорена людино!
Велике дякую, що не скотина!
Що полум'я горить в зорі
Хоч дні для того є не ті.
Потисну руку я тобі
Переконатись, що не в сні.
В душевні заточу обійми,
Немов завершилися війни .
Важкою пройдешся ходою
В оселі нового покою.
Окинеш оком вітражі,
Відчуєш - місце для душі !
Зустрінеш втрачену повагу,
Словам своїм вернеш увагу.
Повіриш знову ти у сили,
Відправиш демонів в могили!
Тобі тут завше будем раді.
Навіть якщо не у команді
Досягнеш ти своїх вершин.
Лиш знай і вір, що не один!
Додав: Андрій_Данко (24.05.2016)
| Автор: © Андрій Данко
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1233 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА