Людина
Привіт, нескорена людино! Велике дякую, що не скотина! Що полум'я горить в зорі Хоч дні для того є не ті. Потисну руку я тобі Переконатись, що не в сні. В душевні заточу обійми, Немов завершилися війни . Важкою пройдешся ходою В оселі нового покою. Окинеш оком вітражі, Відчуєш - місце для душі ! Зустрінеш втрачену повагу, Словам своїм вернеш увагу. Повіриш знову ти у сили, Відправиш демонів в могили! Тобі тут завше будем раді. Навіть якщо не у команді Досягнеш ти своїх вершин. Лиш знай і вір, що не один!
Додав: Андрій_Данко (24.05.2016)
| Автор: © Андрій Данко
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1233
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
