Мені вітер за тата, вітер...
Мені мряка за маму, мряка...
Не сама я посеред світу,
сиротинонька-неборака.
Вітер долю мою розчеше,
мряка вибілить чорні думи -
стане серцю багато легше,
менше стане у нього суму.
А як буде мені боліти,
від образи почну волати,
прилетить захиститись вітер,
а я знатиму - тато, тато!
Відчуватиму, не самотня,
не безвільна і не безсила,
бо хай кривдників буде сотня,
вітер має дужіші крила!
А як стану вже геть бідака
і розплачуся враз гіренько,
пригорне мене ніжно мряка,
а я знатиму - ненька, ненька!
Відчуватиму, що потрібна
як не світу цьому, то небу,
бо лишаюся не безрідна,
не зоставлена лиш на себе.
І хай інколи буде сумно,
(дні усяке ведуть до хати)
в серці бавити буду струни
і старатимусь не ридати.
Не самотня ж посеред світу,
сиротинонька-одинака...
Мені вітер за тата, вітер...
Мені мряка за маму, мряка...
25-26.03.16
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
