Я - зерно, а не сміття...
Мене закопуєте ви..?
Та я ж зерно, а не сміття...
Тому даремні ці труди –
Відроджусь знову до життя!
У новій силі проросту…
До сліз пянким, ужалю цвітом...
Вінцем Небес благословлюсь,
Щоб огорнутись правди світлом...
Без помсти докорів, погроз...
Для вас я знову воскресаю,
Щоб вже у котре нагадать,
Що так безслідно не згасаю. .
Молитву я за Вас складу
Аж до Всевишнього призначу…
Щоб щастям поблагословив
Та освятив вас на удачу...
12.09. 2016
Іванна Осос
Додав: Lilafea (12.09.2016)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1431 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя