Я - зерно, а не сміття...
Мене закопуєте ви..?
Та я ж зерно, а не сміття...
Тому даремні ці труди –
Відроджусь знову до життя!
У новій силі проросту…
До сліз пянким, ужалю цвітом...
Вінцем Небес благословлюсь,
Щоб огорнутись правди світлом...
Без помсти докорів, погроз...
Для вас я знову воскресаю,
Щоб вже у котре нагадать,
Що так безслідно не згасаю. .
Молитву я за Вас складу
Аж до Всевишнього призначу…
Щоб щастям поблагословив
Та освятив вас на удачу...
12.09. 2016
Іванна Осос
Додав: Lilafea (12.09.2016)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1391 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.