доля котить колесо різними дорогами. котить доля колесо різними порогами. і мережить шлях отой, старе темне дерево, доля котить колесь. де? не звикла стежити.
доля зітне небеса, крила поміж хмарами, доля котить колесо різними галявами, а буває горами, бурхливими водами. доля котить колесо. а під ним народами
стелиться доріженька, то суха то зрошена, та людською крівцею й щастям припорошена. доля котить колесо, гне єдину лінію. знає своє діло і, що твоїми мріями?
ти лише терпи, плетись, порости травицею, може зірве доленька легкою правицею, зітне ту голівуньку, що багато бачила. стільки доля діяла! я ніяк не плакала!
тож мережить доленька круговертю дивною, і твою печаль таку з дивними надіями, і за кожним стомленим, хтось стоїть. підтримує. доля котить колесо. часу не затримує.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
