Не мрію, не живу, не плачу
В порожніх днях життя.
І мало що для інших значу
Та не тривожить це знаття. Не люблю, і не маю ідеалу.
Не роблю кращим чиїсь дні.
А серце з благородного металу
Бездушно стукає у тьмі. Не хочу вірити у краще
Майбутнє не хвилює давно.
І нащо чекати на диво, нащо?
Його ж не буде все одно. Не мрію, не живу, не плачу -
А день за днем усе спливає.
Сенсу в цьому давно не бачу,
Не вірю, що життя буяє. Не значу, і ніколи не буду
Бо всі пусті ці сподівання.
Дороги всі ідуть до того суду
Що покаже, де було кохання. Живу фальшивим ідеалом,
Всі сили лиш на марне трачу.
Краще буде? Може. Та зараз
Не мрію, не живу, не плачу.
| 
у Вас 
0
