Він так старався. Дні і ночі Ніяк не міг зімкнути очі, Мов чан гуділа голова, Як не складалися слова. Коли думки лягали спати, І вже не в силах дописати Якийсь маленький епізод, Не для хвальби і нагород, А для душі, що так страждала… І раптом висновок: - Нездала Оця віршована строфа… … І роздвоїлася графа… Застукало у сивих скронях І потекли річки в долонях, І тихо знітився митець… Уся робота – нанівець… Хіба комусь він на заваді? Чи десь нашкодив цій громаді Коли писав, творив і жив? Він так старався… дорожив… Забилось серце сильно в грудях. Щоб не розплакатись на людях Чвалом поплівся до воріт… В лиці, як білий лист, поблід… Як легко вразити людину, Знайшовши крихітну провину. Строфа… Нехай уже як є, Але слова, що подає… Слова продумані, прожиті, Тяжкою працею сповиті. Ніде не куплені, свої Бурлили в серці, як бої. Усі пропущені крізь душу, Напевно, декого я змушу Сприйняти вислів, але так: - Поет чи ні, та все ж – мастак.
Та вірш – не тільки слово й рима, А ще присутні в нім незримо І ритм, і музика, й душа є, Що сніп емоцій викликає. Хвилюють, не дадуть дрімати І спокою не будеш мати, Страждати будеш до тих пір, Поки не ляже на папір. Та нова хвиля підійде І знову стан такий будЕ Повторюватися циклічно. На довго чи? Може довічно!
Він так старався… дорожив… Забилось серце сильно в грудях. Щоб не розплакатись на людях Чвалом поплівся до воріт… В лиці, як білий лист, поблід… Як легко вразити людину, ...
Сподобались ці слова. Адже так і є... Дякую за вірш! Наснаги та успіхів! Добра і щастя!
В душі ми майже всі поети, а от класно "вилити" свій поетичний дар на папір не у всіх виходить. Часом у тих творіннях нема душі, нема щирості, емоцій, жару, крику, яскравості. Не кожен твір тепер поезією назвеш. Тому автори вживають модерне слівце "тексти". А графомани були у всі часи. Щодо вашої тези про емоційність митця, то цілком погоджуюсь. Творчі люди аж занадто емоційні, і на цьому сайті теж. Часто не визнають жодної критики. Тільки похвали і нагороди)) Респект за тему.
Що зробити...емоції для творчих людей - поле битви, бо чим заставити читача щиро переживати, хвилюватися, радіти разом з ЛГ, як не емоціями... Емоції є у всіх, але у когось вони міні. у когось - норма, а у когось, як ось у творчих людей, вони супер, тому і вірші пишуть не всі. Дуже Вам дякую за коментар!
Гапно окреслили, пані Катерино. Як на мене, то мають писати всі, в кого є на те потреба. А вже хто лишиться в анналах літератури, а хто ні - не так і важливо. Головне - з душею прожити в мирі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
