Пролітають картини життя,
І несуться сніжинками роки,
Вчора день - я маленьке дитя,
Нині вечір прискорює кроки.
Не спішіть, не крадіть ще зорю,
Нехай світить мені місяченько,
Ви ,які б не були, вас люблю
, Зупиніться, хай б'ється серденько!
А як зорі і місяць поснуть,
Оксамитом прикриється нічка,
От тоді я у небо пірну,
Там продовжу вас, роки, довічно!
А на спогад залишу вірші
, Все життя, що творила в картинах,
Тут і болі, і радість весни,
І надії, що танули в зимах.